Дивна річка

1 куплет

Наче на опарі тісто,

підійшли думки.

Міцно спить величне місто

в жовтні залюбки.

Лиш його пульсує вена -

річка золота:

ніжно, лагідно, натхненно

качечку хита.

Приспів

Дивна річка, дивна річка

хвильочками сяє.

День рудий і сиву нічку

обтікає, обтікає...

Попід мостом, по-над містом

до покровських дзвонів

осінь плаває барвиста

у її долонях.

2 куплет

В ній зірок і в ній проміння

дивовижний світ

роздивлялись покоління

кілька сотен літ.

І дивитись в неї звичка

надихає знов.

Наче то не просто річка,

а сама любов.

3 куплет

Скільки осеней чудових

в неї вже було.

Скільки болю за водою

часом віднесло...

День новий - нова лавсторі,

річка вчить крізь плин:

не звикати до повторень,

не лякатись змін.